Освіта дитини починається з навчання чита­ти і писати. І відбувається це здебільшого в ро­динному колі. У сім’ї прищеплюються і любов до книги, отримання задоволення від процесу читання, звичка бути постійно з книгою й не­можливість існування без неї.

          Дитина відчуває духовну єдність із роди­ною тільки тоді, коли батьки усвідомлюють взаємозв’язок між розвитком молодшого поко­ління і освітнім рівнем старшого покоління.

          Головна відмінність сімейного читанйя від інших його видів - класного, позакласного та домашнього - полягає в тому, що батьки, вико­ристовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

          Ось чому я звертаюся до вас, батьки: тіль­ки спільними зусиллями ми зможемо відроди­ти гарну традицію сімейного читання, тільки ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до сві­тових книжкових скарбів, що зберігає бібліоте­ка. Саме шкільна бібліотека має приміщення для проведення змістовного дозвілля родини, володіє інформаційним потенціалом для задово­лення різноманітних інтересів усіх членів сім’ї, допоможе, порадить. Але без нашої зацікавленості, бажання та іні­ціативи ми не зрушимо з місця.

          Існує думка про те, що вроджені здібності до читання у дітей виявляються лише у віці від 18 місяців до 3 років. А от психологи вважа­ють, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо. Постає питання: як розвинути в дитини лю­бов до книги та читання?

Декілька порад, які можуть стати в пригоді.

          Починати знайомити малечу із читанням не­обхідно з перших років життя. Читаючи дитині, ви розширюєте її всесвіт, допомагаєте отримати задоволення від читання, забезпечуєте знання та словниковий запас. Дитина вчиться спочатку слухати книгу, по­тім перегортати сторінки, запам’ятовувати те, що бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого: можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життє­вих небезпеках - а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

          Щоденно знаходити час для читання.

          Усі, хто читає дітям, знають, яка це приєм­ність для них, вони є уважними слухачами та сприймають текст усім єством і душею. Малюка цікавить: що ховається між цими сторінками? Що причаїлося в цих чорних значках? Колись, у давнину, у кожній місцевості були люди, які славилися своїм умінням розповідати різні історії. Тепер їхню роль виконують бабу­сі й дідусі, вчителі початкової школи, а казки вони беруть із книжок. Щасливою є та дитина, яка має таке безпосереднє спілкування, бо це дітям потрібніше, аніж будь-які програми су­часних галасливих засобів інформації.

          Треба знаходити час для читання, особли­во мамам і татам. Бо дитина дуже любить бу­вати разом із своїми батьками, які весь час, день у день, мають багато інших справ, - звідкись приходять, кудись ідуть, обтяжені своїми клопотами. А яка ж то втіха, коли мати або тато беруть книжку і сідають, щоб почитати своїй дитині. Почуття єдності, що виникає тоді, не можна змінити нічим іншим - ні телевізором, ні відео, ні комп’ютером. Бо хіба комп’ютер має серце, що б’ється? Тому необхідно знайти хвилин ЗО, аби дозво­лити собі розслабитися і, не поспішаючи, на ніч або коли виникає перерва у домашніх справах, почитати своєму малюку.

Вибирайте книгу для читання разом із дитиною.

          Якщо ви постійно читаєте разом із дитиною, зверніть увагу на те, які книги їй більш подо­баються, які вона розуміє краще.За допомогою у підборі потрібних книжок можна звернутися до бібліотеки. Саме тут є ви­дання, які розраховані на різний вік і рівень розвитку. Окрім того, фахівцям легше знайти та підібрати таку літературу. Помилкою багатьох читаючих батьків є дум­ка про те, що усі необхідні дитині книги є у них вдома. Домашні бібліотеки не можуть складати конкуренцію публічним, а надихнути малюка на читання може приклад інших дітей - чита­чів бібліотеки.

Забезпечити дитину необхідною літературою.

          Не тільки бібліотечні книги мають бути до­ступними дитині. Обов’язково повинні бути й власні. Які? Перш за все ті, які вона може по­читати. Але мають бути і такі, які можна роз­малювати, щось написати в них, за допомогою яких можливо дещо самостійно вирізати або змайструвати. Таких видань безліч, і їхнє при­значення - індивідуальне користування. Ймовірно, ви захочете змайструвати самороб­ну книжку. Допоможіть своєму малюку зробити таку книжку — з картинками, фотографіями та іншими цікавими речами. Напишіть у ній ра­зом те, що хоче дитина. Заохочуйте, надихайте, схвалюйте таку діяльність так само, як і читан­ня «власних» книжок у колі всієї родини.

Помірковано та із задоволенням.

          Важливо не тільки, що саме ви читаєте, як ви це робити. Коли читаєте швидко та невиразно, дитина часто втрачає інтерес.Читайте емоційно, отримуючи при цьому за­доволення від самого процесу читання. Будьте в певному сенсі актором. Вашому малюкові спо­добається, якщо ви будете читати різними голо­сами за різних героїв.Робіть розмовні паузи під час читання, пере­глядайте малюнки в книжках. Це дасть дитині час подумати над тим, що вона почула, помір­кувати над прочитаним, зрозуміти хід подій та характер героїв. Не приховуйте від дитини своєї зацікавленос­ті її читанням. Мабуть, немає більш важливого у вихован­ні читача, ніж стимулювати в нього любов до читання. Намагайтеся бути Провідником у світ книжок, а не Погоничем або Оцінювачем того, що і як читає ваша дитина. Коли ваш малюк навчиться читати, частіше звертайтеся до нього з проханням почитати вам. Але не завдання, отримане в школі, а просто хо­рошу історію. І зробити це можна, наприклад, під час приготування вечері на кухні.

          Вашій дитині буде набагато легше вчитись. Її вільний час буде заповнено змістовно, цікаво та корисно, вона з легкістю знаходитиме та твор­чо опрацьовуватиме будь-яку інформацію. І це, безперечно, стане запорукою її успіху.