День всіх закоханих або Валентинів день — одне з улюблених і довгоочікуваних свят. Символічним «талісманом» усіх закоханих вважають Святого Валентина, який став відомим завдяки традиції відзначати цей день і шанувати його пам’ять. Цікаво, як виникло свято Всіх закоханих та які воно має традиції.

       Виявляється, традиції відзначати День всіх закоханих — 14 лютого вже понад півтори тисячі років. І спочатку згадували про Святого Валентина було в контексті вшанування його мучеництва, без будь-якої прив’язки з заступництвом закоханих. Правда, існує кілька версій появи свята.

За однією версією давньоримський імператор Клавдій II заборонив молодим людям призовного віку одружуватись, вважаючи, що так військові будуть більш віддано служити своїй країні. Але священик Валентин, усвідомлюючи всю несправедливість цього указу, всупереч суворим заборонам, ризикуючи життям, продовжував вінчати закохані пари. Правда, це тривало недовго, імператор дізнався про порушення закону і засудив священика до страти. Перебуваючи у в’язниці, юний священик закохався в чарівну дочку наглядача. Дівчині також сподобався молодий чоловік, але повідомити про свої почуття вона не наважувалася. Про те, що хлопець небайдужий до неї, вона, на жаль, дізналася тільки після його смерті. У ніч на 14 лютого закоханий Валентин написав молодій дівчині красиве зізнання в любові, а вранці смертний вирок було виконано. На згадку про улюбленого у неї залишилося тільки лист.  Вважається, що саме з цього часу бере початок традиція писати в День святого Валентина любовні записки — «валентинки».

        Головний символ Дня святого Валентина — червоне сердечко. Саме в його формі прийнято дарувати листівки — валентинки. Але крім валентинок символами Дня святого Валентина повноправно вважаються: Купідон, плюшевий ведмедик, а також — квіти і шоколадні цукерки. Їх частенько дарують коханим, друзям і подругам, колегам. Головні кольори Дня святого Валентина — червоний і рожевий.

        стародавні часи закохані зізнавалися у гарячих почуттях словами, піснями і танцями. І тільки в XV столітті юнаки та дівчата почали дарувати один одному любовні записки. До речі, одна з таких валентинок до сих пір знаходиться в британському музеї — це гарне освідчення Герцога Орлеанського своїй чарівній і коханій дружині, написане в тюрмі. Пік популярності любовних послань і зізнань доводиться на XVIII століття, тоді валентинки дарували один одному замість квітів і подарунків. Особливою любов’ю саморобні кольорові листівки користувалися в Англії. Їх красиво підписували віршами, а папір проколювали голками так, щоб отримати мережива, а після розфарбовували за допомогою трафаретів і чорнила. Навіть поруч з сучасними і ультрамодними листівками, випущеними в типографії, старовинні сердечка мають гідний вигляд.

        У Франції День всіх закоханих відзначають з особливим шиком і розмахом. І чоловіки, і жінки прагнуть зробити подарунок об’єкту свого обожнювання. Французи використовують всі атрибути романтики: квіти, цукерки, прикраси і, звичайно ж, валентинки у формі сердець! Записки тут не прийнято підписувати, адресат повинен сам здогадатися, хто прислав лист. В цей день всі столики в кафе і ресторани заброньовані. Так, вечеря при свічках — неодмінний атрибут французького 14 лютого. А ювелірні магазини отримують піврічну виручку напередодні свята.

В Америці за традицією підносять своїм коханим марципани, троянди, шоколад і різнокольорові льодяники. Особлива риса американців: на честь Дня Святого Валентина багато жителів Америки влаштовують святкову вечерю, танцювальну або приватну вечірку в себе вдома.

        В Англії це свято не тільки для дорослих, але і для дітей, і навіть тварин. Традиційний ранок Дня всіх закоханих в Англії має такий вигляд: британські дівчата рано вранці виглядають у віконце в очікуванні свого судженого — вважається, що перший перехожий і є той, кому судилося стати їхньою долею. Але це не найдивовижніший звичай країни. Популярними подарунками на Валентинів день в Англії вважаються солодощі у вигляді сердечок, м’які іграшки, особливо улюблені в Британії ведмежата Teddy, і незмінні листівки-валентинки. Діти також не упускають можливості отримати подарунок до свята, вони ходять по домівках і співають пісні. Примітно, що 14 лютого британці посилають ніжні любовні послання не тільки всім родичам і знайомим, але і своїм обожнюваним домашнім тваринам.

             В Україні вперше святкувати День закоханих почали в 90-х роках минулого століття. Просте і нехитре свято швидко полюбилось молоді і не тільки. Сьогодні його відзначають люди всіх поколінь. Адже це чудовий привід подарувати подарунок і освідчитися в любові.

Лютий

                                    29 січня-ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

      В бібліотеці ліцею 28 січня 2022 року  представлена виставка-панорама періодичних видань «Бій під Крутами героїчна сторінка історії»

      Страшний бій, що відбувся 29  січня 1918 року на залізничній станції Крути біля селища Пам’ятне, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва,  залишив в пам’яті нащадків сум, гордість, пекучий біль …

       Бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – найкращих представників українського студентства.

       Схилимо наші голови в глибокій пошані перед світлою пам’яттю молодих Героїв. Нехай День пам’яті героїв Крут несе світло майбутнім поколінням, слугує прикладом глибокої любові, жертовності та милосердя заради вільного нашого сьогодення.

      Пом’янімо сьогодні звитягу та безстрашність усіх тих, хто впродовж століть віддавав своє життя за незалежність України й продовжує це робити сьогодні…

                                      27 січня 2022 рік -МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають.

І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Остаточне розв’язання єврейського питання

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Бабин Яр

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

                                    22 січня- день Соборності в УКраїні

                 В бібліотеці ліцею представлена книжкова виставка: « Україна Соборна- держава непоборна»

           Саме 22 січня у 1919 році проголошено Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

           22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

           Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

            Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

            Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

            Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

            Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

            Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в місті Хусті.

Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році.

                                      14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

           Свято встановлено в Україні з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України, згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 10 листопада 2006 р.

         Дату відзначення обрано у зв’язку із тим, що саме 14 грудня було завершене будівництво саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

 Аварія на Чорнобильській АЕС стала справжньою національною трагедією, наслідки якої ми відчуваємо й досі. Ядерна стихія породила величезну кількість проблем. З плином часу вони змінюються, трансформуються, але не зникають.

         Ми в неоплатному боргу перед героями-чорнобильцями, які захистили теперішні й прийдешні покоління від радіаційного лиха. Схиляємо голови в пошані перед кожним, чиє життя та здоров’я забрав невидимий ворог – смертоносне радіоактивне випромінювання.

               27.11.2021 РОКУ - ДЕНЬ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ

        Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

        Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

       Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців. Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. 

       Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

       Із послабленням комуністичного контролю над суспільним життям у другій половині 1980-х років відновлюється пам'ять про Голодомор. З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору. У листопаді 2008-го в Києві було споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. Загалом в Україні встановлено понад 7100 меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору.

         Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

                                                         жовтень-листопад

               В рамках Всеукраїнського Місячника бібліотек, тема якого була «Краєзнавство в бібліотеці ліцею: нові традиції та цінності», в кінці жовтня проходив дитячий конкурс «Мій родовід».

Учениця 1-А класу, Настаченко Олександра, зайняла 1 місце.

Вітаємо!

                                            16 листопада- Міжнародний день толерантності

           З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

          Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

       16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

              9 листопада − День української писемності та мови.

              Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

             Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

            А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

          Цікаві факти:

    22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

    15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.

    16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

    Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.

    Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.

    Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).

    Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.

    Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

    Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

    Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.

    З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Жовтень

      В ліцеї представлена виставка- вернісаж " Рушникове диво".

  Учні принесли яскраві, цікаві роботи. На стенді розмістились дитяча вишита сорочка, рушники, серветки, ляльки, ляльки-мотанки...тощо.

                                                        14 жовтня

                14 жовтня День захисників та захисниць України, ми вшановуємо тих, хто боронить та оберігає нас та нашу державу. Вічна подяка та слава нашим боронителям. 

           Це справжнє свято мужності, самовідданості й благородства, якими володіють справжні захисники України. Це свято кожного, хто в той чи інший час віддав свої знання, силу, мужність і професіоналізм справі захисту нашої держави.

           14 жовтня Україна вшановує як сучасних оборонців, які відстоюють територіальну цілісність Батьківщини у війні з російським агресором, так і згадує героїв різних епох нашої історії

             В бібліотеці гімназії організована виставка літератури до Дня захисника та захисниць України «Від козаків до наших днів збережемо вогонь батьків».

11.10 -13.10.2021 р.

            В бібліотеці ліцею та за її межами було проведено смайл- опитування серед здобувачів освіти. Обговорювали дуже цікаву тему: «Що таке краєзнавство»

          Кожен не байдужий долучився до обговорення цієї цікавої тематики!

Одже краєзнавчі знання необхідні не тільки суспільству в цілому, а й кожній людині.

          Головна мета була і є - це сприяти поглибленню інтересу здобувачів освіти до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, любові та поваги до своєї Батьківщини.

08.10-10.10.2021р.

        В рамках Місячника,  в ліцеї був оформлений фото-колаж на тему: «Улюблені місця мого краю». Всі учасники освітнього процесу взяли участь в його оформленні.

06.10-10.10.2021 р.

         В рамках проведення Всеукраїнського місячника бібліотек, в ліцеї була проведена вікторина серед читачів на краєзнавчу тематику « Краю мій тут я живу». Окрема увага  при проведенні вікторини приділялась популяризації історико- краєзнавчої літератури, літературі про пам’ятки історії і культури, фактам  про рідний край.

          Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчім навколишнім світом і людьми, які живуть поряд. Саме цю роль виконує краєзнавство.

 З 01 по 31 жовтня 2021р.

В бібліотеці ліцею представлена виставка літератури на краєзнавчу тематику «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм».

Мета виставки-привернути увагу читачів, сприяти  поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.

    З 01 по 31 жовтня в бібліотеці ліцею проводиться Всеукраїнський місячник бібліотек

(наказ МОН України від 12.08.2014№ 931).

Під гаслом «Краєзнавство в бібліотеці: нові традиції та цінності».

           Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили необхідність підвищення ролі бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності й патріотизму. Щоб пишатися рідним краєм і любити його, важливо добре  знати його історію, мову, культуру. З огляду на це одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство,яке ґрунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості й культуро відповідності. Зміст краєзнавства формується навколо таких базових чинників, як природа, історія, соціальна сфера, що мають територіальну єдність у межах незначних за розмірами адміністративних одиниць. У цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, який передбачає вільний вибір і необмежені можливості для творчості особистості в опануванні знань про різні сфери матеріального й духовного життя людей, локально близьких територій та набутті на цій основі певного соціального досвіду. Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства сприяє  усвідомленню того, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю формуються з дитинства. Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим навколишнім світом і людьми, які живуть поряд. Саме цю роль виконує краєзнавство.

          За умов розвитку масового краєзнавчого руху в Україні, відродження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяльності, розширення його видів і форм, зростання інтересу до цієї сфери, а також ускладнення краєзнавчих інформаційних потреб українського суспільства бібліотечне краєзнавство стає одним із пріоритетних напрямів бібліотечної науки, практики, управління й освіти. Для України ця сфера бібліотечної діяльності характеризується національними особливостями процесу розбудови держави, є основою краєзнавчої україніки. Бібліотечне краєзнавство як складова загального уможливлює поширення краєзнавчих знань, організацію  просвітницької діяльності за допомогою сучасних форм і методів. Бібліотеки формують фонди краєзнавчих і місцевих документів, довідково-пошуковий апарат, здійснюють бібліотечно-інформаційне обслуговування, готують краєзнавчі бібліографічні посібники та створюють бази даних, вебсайти, вебпортали, проводять методичну і науково-дослідну роботу в галузі краєзнавства.

          Бібліотека ліцею як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору займає важливе місце у системі краєзнавчої роботи. Вона сприяє духовно-етичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».

У просвітницькій краєзнавчій роботі бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси: еколого-природознавче краєзнавство, історичне краєзнавство, літературно-мистецьке краєзнавство. Заходи з краєзнавства спрямовані на виховання поваги до книги, формування національної свідомості, любові до рідної землі, готовності до праці й захисту Вітчизни, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Вивчення культурної спадщини рідного краю, його звичаїв, традицій, обрядів, народних ремесел, організація і проведення народних свят, українських вечорниць, релігійних свят посідають одне з головних місць у  краєзнавстві. Велику увагу важливо приділити популяризації історико-краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді. Видатний педагог В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: «Та найголовніше питання, яке не давало мені спокою протягом усіх років роботи, це питання про те, як ввести маленьких школярів у великий світ суспільного життя, як домогтися того, щоб кожна дитина бачила не тільки своє село, місто, красу річки, на берегах якої пройшло її раннє дитинство, а й величезний, неосяжний світ своєї Батьківщини?».

           Краєзнавча робота вчить дітей відчувати напружений трудовий ритм країни, розуміти та правильно оцінювати факти і явища повсякденного життя. Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно корисну.

          Нині краєзнавство – найпатриотичніша наука, переживає духовне піднесення, здійснюється пошук нових форм, розширюється коло завдань, уточнюється їх зміст. Краєзнавчі знання необхідні не тільки суспільству в цілому або групам людей, а й кожній людині, яка має знати, хто вона і звідки походить. Адже людина, яка пам’ятає про своє коріння, є більш свідомою, достойною, сильною й інтелігентною.

          Головна мета Всеукраїнського місячника – сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.

                          Бібліотека – це місце де вирує життя!

             21 століття прийнято вважати ерою нових технологій і стрімкого розвитку в сферах науки, техніки, мистецтва. Але традиційні історичні здобутки цілої планети, що формувалися протягом сотень тисяч років завжди будуть  корисними і незамінними в нашому житті.

            Отже, бібліотека. В нашому розумінні — це  колекція книг або приміщення, де зберігаються книги. Насправді ж книгозбірня має дещо глибше значення. Це чарівне місце — особливий простір, з особливою енергетикою, настроєм, затишком. Ніщо не може замінити спілкування з книгою.

Мало хто знає, але бібліотека – це місце,  де людина може знайти себе, пізнати світ або навіть змінити свою долю. Навіть, не встигши переступити поріг, відчуваєш запах історичної культури та таємниць, які приховують в собі стародавні книги. А тиша —  це той спокій, затишок, який не сплутаєш з будь-якою іншою тишею. Тиша бібліотеки – це потаємний вимір, в якому хочеться бути до того часу, поки не прочитаєш усі книги. Адже кожна нова книжка – це знайомство з цікавими героями, що можуть поділитися своїми вчинками, допомогти або порадити. Це задоволення покрите чимось незвичайним, проте вічним.

            Бібліотеки вічні. Справді, адже існує велика кількість музеїв: Музей сучасного міжнародного книжного мистецтва, книгодрукування і каліграфії (м. Оффенбах, Німеччина), Музей мініатюрних книг (м. Баку, Азербайджан), в яких представлено багато цікавої інформації з життя книги та розвитку бібліотек всього світу.

Світ книг безмежний. За даними Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій і Установ— International Federation of Library Associations and Institutions, у світі налічується більше 569.6 тисяч бібліотек.

           Якщо ж говорити про мене, то бібліотека – це місце, де я відпочиваю душею. Тут час плине повільніше і все навколо здається таким таємничим. Зараз осінь, час жовтогарячого листя, похмурого неба і сильного вітру. Але в бібліотеці в цей час чарує зовсім інша атмосфера. Саме восени у книгозбірні по-особливому затишно, тихо і тепло. Ця атмосфера чарує всіх.  Я обожнюю це місце, адже не тільки книга може розповісти історію, але й  сама бібліотека може зацікавити читача своїми таємницями.

Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ.

                                               29 вересня

                                                                 Пам'яті страчених у 1941 році в урочищі Бабиного Яру …..

           29 вересня 2021 року українська та світова спільнота відзначає 80-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі – символу трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей.

           Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених; тут знищували за національною та ідеологічною належністю а також тих, хто чимось не догодив окупаційній владі. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тисяч євреїв. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 роки), за різними джерелами, було знищено понад 100 тисяч осіб.

                                                                                        22.09.2021р.

                           22 вересня  День партизанської слави .

22 вересня  День партизанської слави, ми вшановуємо учасників партизанського руху, тих, хто наближав Велику Перемогу,  героїчно проводячи боротьбу у ворожому тилу.

                          Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

                          Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.

                          Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Великої Вітчизняної війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над фашистами та їх союзниками.

10.09.2021р.

До Дня фізкультури та спорту в бібліотеці ліцею була представлена виставка книг, які розкривають актуальні для сучасного суспільства проблеми формування особистості у сфері фізичної культури і спорту, знайомлять з основними напрямками історичного розвитку цієї галузі, визначають місце, значення і вплив спорту на формування загальної культури нації та держави.

06.09.2021р.

До бібліотеки ліцею на ознайомчо-пізнавальну екскурсію завітали першокласники. Мета екскурсії полягала у розвитку інтересу до читання, бажання слухать, виховувати охайність до книги і надати перші поради, як користуватися бібліотекою у майбутньому, а наголовніше- викликати бажання стати активними читачами.Під час екскурсії діти поринули в неймовірний книжковий світ. Учні були ознайомлені з бібліотекою і її головною цінністю- книгою. Першокласники були ознайомлені з правилами користування книгою та бібліотекою, адже книга-це найцінніший скарб людства, його історія,яку треба плекати змалечку.

До бібліотеки ліцею на пізнавально-ознайомчу

02.09.2021р.

Ліцеїсти 4,8 класів отримують нові підручники.

09 травня

1939-1945 рр.

Друга світова війна

9 травня !

Сьогодні в Україні, відзначають День пам’яті та примирення. Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, що забрала життя людей у всьому світі. Він покликаний і для висловлення поваги всім борцям проти нацизму та увічнення пам’яті про загиблих.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу Другої світової війни та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом. Важливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично й безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Друга світова війна – найбільш кривава та жорстока сторінка в історії людства

 «Історія нас не вчить, що ми маємо робити, проте вона показує, чого робити не слід»

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями . Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими.

Друга світова принесла в історію такі жахливі «ноу-хау», як концтабори, перетворені на «фабрики смерті», Голокост, масове знищення в’язнів, ліквідація цілих міст та атомне бомбардування.

Тому Друга світова має стати для всіх уроком того, якою не повинна бути війна. 

26 квітня

26 квітня - День пам’яті Чорнобильської трагедії.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, за для збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь. Головний урок Чорнобиля- це більш загострене відчуття хиткості людського життя. 

23 квітня

23 квітня-Всесвітній день книги і авторського права

                 Починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
           Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.

                Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності      людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками». Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору.
         Першим нормативним актом авторського права вважається «Статут королеви Анни», прийнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності - спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй.  Її мета - розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності.

З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.

          З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги.
Звання Світової столиці книги присвоюється строком на один рік і набирає чинності 23 квітня, в день святкування Всесвітнього дня книги та авторського права . Присвоєння цього звання є свідченням співпраці між основними партнерами у книговидавничій справі , бажання міст сприяти розвитку книговидавничої справи і читання.
      Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості."

(Повість минулих літ)

04 квітня

Щороку 2 квітня , в день народження відомого датського казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875) відзначається Міжнародний день дитячої книги.

Міжнародний день дитячої книги був заснований у 1967 році згідно з рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (InternationalBoardonBooksforYoungPeople, IBBY). Мета Дня – привернення уваги до дитячої книжки, популяризація читання серед дітей.

У нашій бібліотеці в цей день була представлена книжкова виставка дитячої книги, казок.І серед учнів молодших класів була проведена вікторина на тему «Казка кличе нас у мандри…», Де діти з великим задоволенням  поринули у світ казковий і чарівний…

09 березня

9 березня -107 років від дня народження Т.Г. Шевченка

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)— видатний поет, художник, гордість і натхнення українського народу, центральна постать у нашій літературі, у всій українській духовності. Його творчість-абсолютно неповторне явище світової культури. Шевченко виконав надзвичайну місію у вітчизняній історії: його поява остаточно і без сумлінно засвідчила народження України як самоусвідомленої, духовно цілісної нації

Його ім’я стало символом України. Духовну велич і красу українського слова поет підніс на найвищу височінь. Він був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю в становленні нашої держави.

26 лютого

26 лютого в ІЗОШ № 12 проводився семінар завідувачів бібліотек ЗЗСО Ізюмської ОТГ на тему: «Формування гендерної толерантності як складова частина роботи шкільної бібліотеки»

25 лютого

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лариси Петрівни Косач-Квітки, великої української поетеси і драматурга, відома світові під іменем Леся Українка - одна з найвизначніших постатей в історії національної культури. Вона належить до того неширокого кола геніальних особистостей, що своїм талантом і звитяжною працею підносять і звеличують дух народу, до якого належать, відкривають йому ширші горизонти буття, дають поштовх до повноцінного самовідчуття і розвитку.

По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

В  бібліотеці була представлена виставка книг з творами Лесі Українка. Гімназисти знайомились з біографією і творчістю письменниці.

21 лютого

Мова - духовний скарб нації.

Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб-МОВА.
Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна.

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила,  щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови. В Україні це свято існує з 2002 року.

20 лютого

20 лютого згідно із указом Президента України №69/2015 "Про вшанування подвигу учасників революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" відзначається День Героїв Небесної Сотні. Вшановуючи пам'ять Героїв України, в бібліотеці гімназії представлена виставка- експозиція, спогад до Дня Героїв Небесної Сотні.

14 лютого

 До дня закоханих-14 лютого, в бібліотеці була представлена тематична виставка книг на тему: «Любові всевишній присвячується». На виставці представлено художню літературу лірично-романтичного  характеру українських та зарубіжних авторів.

      Користувачі бібліотеки можуть перечитати класичну літературу та сучасну прозу про кохання, ознайомитися з літературними пам'ятками, створеними з великої любові, зокрема з любовною лірикою українських і зарубіжних поетів.

08 лютого

Новинки бібліотеки гімназії

До фонду бібліотеки гімназії надійшли навчально- методичні посібники, які спрямовані на впровадження концепції Нової української школи   в освітньому процесі.

Також бібліотека поповнилась посібниками, які містять додатково-пізнавальний матеріал для учнівства й учительства закладу.

05 лютого

До 78-ї річниці визволення міста Ізюма від німецько-фашистських загарбників, в  бібліотеці гімназії була представлена виставка  книг і статей до цієї нагоди. «Нам не забути днів війни…  У нашій пам`яті вони. І ті герої незабутні, що з нами йдуть в віки майбутні…»

Діти з великою гордістю , і повагою розповідали про своїх прадідів, які брали участь у Великій вітчизняній війні.

29 січня

У бібліотеці гімназії 29 січня2021 року  представлені виставка-панорама періодичних видань «Бій під Крутами героїчна сторінка історії»

      Страшний бій, що відбувся 29  січня1918 року на залізничній станції Крути біля селища Пам’ятне, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва,  залишив в пам’яті нащадків сум, гордість, пекучий біль …

Бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – найкращих представників українського студентства.

27 січня

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Остаточне розв’язання єврейського питання

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Бабин Яр

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Військовополонені закопують тіла розстріляних у Бабиному Яру. 01.10.1941.

Книги про Голокост, які слід прочитати

• "Голокост і місто: простори вбивства - простори руйнації"

·Войтенко О. «Біль пам'яті», 2011

• СнайдерТімоті « Криваві землі», 2011

·Круглов А. « ТрагедияБабьего Яра в немецких документах», 2011

·ИланаВайсман «Чернаяслеза» Документальный роман, 2010

·Мейер. «Местанашейпамяти», 2010

·БауманЗигмунт « АктуальностьХолокоста» , 2010

·«Життя і смерть в епоху Голокосту»

·Анна Франк «Убе­жи­ще»,  2010

·МашаРоль­ни­кай­те«Я долж­на рас­ска­зать», 2016

·ПаулГлас­сер «Тан­цу­ю­щаяв Аушви­це»,  2015

·Джо­на­тан Лит­телл «Бла­го­во­ли­тель­ни­цы», 2011

·«Чер­ная кни­га», со­став­ле­наВа­си­ли­емГросс­ма­номи Ильей Эрен­бур­гом, 2014

·При­мо Леви «Че­ло­век ли это?» , 2011

·Клод Ланц­ман «Шоа», 1985

·Джо­зеф Ло­у­зи «МсьеКляйн», 1976

·Ро­ман По­лан­ски «Пи­а­нист», 2002

25 січня

    З 24 по 27 січня в бібліотеці гімназії проходить виставка-експозиція до Дня народження В. Висоцького: «Он рвал свой голос, как будто парус»

 Володи́мир Семе́нович Висо́цький народився 25 січня 1938, — видатний радянський актор, співак і поет, класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчнихтворів, заслужений артист РРФСР (1986, посмертно) і лауреат Державної премії СРСР (1987, посмертно).

       Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював у СРСР і за кордоном.

       Як актор зіграв близько тридцяти ролей у фільмах (зокрема «Місце зустрічі змінити не можна», «Вертикаль»).

       Учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці.

22 січня

День Соборності України

Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.

Свято День Соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

   Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.

День Соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День Соборності, і перше проголошення незалежності України.

Головною традицією у День Соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

05 січня

Наприкінці 2020 року гімназія отримала літературу духовно-морального спрямування.

14 грудня

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва  саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Цей день встановлено в  Україні з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків  аварії  на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України, згідно з Указом Президента України «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 10 листопада 2006 р. № 945/2006.

10 грудня

Міжнародний день прав людини

Свобода означає абсолютне верховенство прав людини.
Франклін Рузвельт

10 грудня - міжнародний день прав людини, який було засноване

4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

         Головна мета Міжнародного дня прав людини – торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.
         У загальній декларації прав людини задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и торгівлі людьми; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

27 листопада

Голодомор в Україні 1932-1933 рр.

Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу.

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

21 листопада

21 листопада в бібліотеці гімназії представлена виставка книг до наймасштабнішої події в Україні Революції Гідності«Революція гідності: як це було…»

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина.

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту . Вихід людей на вулиці в листопаді 2013 року після відмови уряду підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом більшість експертів визначають як цивілізаційний вибір.

Три місяці тисячі людей жили на площі столиці. Вільний час і творча енергія не могли не спрямуватись у дієві товариства та цінні проекти. Майдан обріс громадськими ініціативами, десятки з яких діють і розвиваються досі. Майданівські волонтери створили загальнодержавні волонтерські організації та благодійні фонди.

Революція Гідності виявилася надзвичайно трансформаційним і драматичним рухом для України, що призвів до загибелі 107 учасників акції протесту, названих "Небесною сотнею".

Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише у Європі, але і в глобальному масштабі. Він незворотньо спрямував країну на шлях до Європи.

16 листопада

16 листопада світ відзначає Міжнародний день толерантності. Це свято запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості.

Толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважити інших. 
У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.

Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.

"Я думаю, що головне призначення людини на землі – творити добро, жити для людей".В. Ярошенко

09 листопада 

До Дня української писемності та мови в бібліотеці гімназії представлена виставка літератури.

19-23 жовтня

У рамках Місячника шкільних бібліотек серед здобувачів освіти 4-11 класів був проведений конкурс "Світ і я".

19 жовтня

 -Природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові.

Цю мову треба вивчати..-

Що побудило нас з учнями 5-9 класів зробити цей плакат..!?? Ми знайшли декілька мудрих  цитат, афоризмів на екологічну тематику… І прочитавши їх  - зрозуміли, що в невеличкому реченні ми почерпаємо невичерпну мудрість людини!!

Давайте будемо мудрими і бережливими до нашої природи!

13 жовтня 

Протягом місяця в бібліотеці гімназії розміщений Листочок побажань до читання: «Що, або про що я хочу почитати в бібліотеці». Так як тема Місячника на екологічну тематику, то діти виразили і писали в листочках бажання читати про дивовижні мандрівки тварин, океани і водні ресурси, про екологічні проблеми Землі і як їх вирішувати… Будемо задовольняти запити наших читачів!  

13 жовтня 

З 12 жовтня в бібліотеці гімназії організована виставка літератури до Дня захисника України: "Від козаків до наших днів збережемо вогонь батьків". Виставка дуже інформаційна та яскрава.

З 05 по 13 жовтня

 при бібліотеці працює "Книжкова лікарня". Юні книголюби проводять ремонтні та відновлювальні роботи, дарують книгам друге життя.

12, 13 жовтня

до бібліотеки гімназії на пізнавальну екскурсію: « Гімназистами ми стали - до бібліотеки завітали» були запрошені першокласники.

Мета екскурсії полягала у розвитку інтересу дочитання, бажання слухати, виховувати охайнійть докниги і надати перші поради, як користуватися бібліотекою у майбутньому, а найголовніше – викликати бажання стати активними читачами.
Під час екскурсії діти поринули в неймовірний книжковий світ. Учні були ознайомлені  з бібліотекою  і її головною  цінністю – книгою.

         Першокласники були ознайомлені з правилами користування книгою та бібліотекою, адже книга – це найцінніший скарб людства, його історія, яку треба плекати змалечку. Учні, які побували на екскурсії, тепер мають змогу записатися до бібліотеки і стати її читачами, тому що дізналися багато цікавої інформації, отримали запас нових знань та незабутніх вражень.

Усім дуже сподобалася пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від маленьких користувачів.

Ласкаво  просимо вас до нашої бібліотеки!

07 жовтня

в бібліотеці гімназії була проведена серед читачів екологічна вікторина - бесіда на тему «У світі дивовижної природи» . Де учні відповідали на питання і загадки про дивовижний світ природи. Разом  спілкувались, а іноді і сперечались, відповідаючи на питання.

     Розглядаючи екологічну тематику, зрозуміли, що екологія – це  наука,  основою якої є раціональне використання природних ресурсів і стійкого розвитку суспільства, охорони біологічного різноманіття. Екологічне знання дає змогу розробити дієві кроки до подолання екологічної кризи та вирішувати різні екологічні проблеми.

06 жовтня

У бібліотеці гімназії та за її межами було проведено смайл-опитування серед здобувачів освіти. Обговорювали дуже цікаву тему: "Що робити кожному для порятунку Землі?!"

Кожен не байдужий долучився до обговорення цієї цікавої тематики!

Було обговорено декілька простих способів, які можуть допомогти зберегти довкілля і нашу Землю! ( Та ще на цьому зекономити).

Перш за все – це проблема сміття!Далі-свіжа, чиста вода- це обмежений ресурс! Треба відмовитись від одноразової пластикової посуди, поліетиленових пакетів!!!!!! Треба допомагати нашій екології!

«Природа - цевічнежиття, становлення і рух.»

І кожен із нас зрозумів, що не так і важко , як здається на перший погляд, застосувати екологічні знання у справ і охорони навколишнього середовища та раціонального використання природніх ресурсів.

01 жовтня в бібліотеці гімназії представлена виставка літератури

«Я бережу свою природу, бо в мене, земле, ти одна!». Мета виставки-привернути увагу читачів до екологічних проблем Землі. Показати красу нашої планети.

22 вересня

22 вересня - День партизанської слави, ми вшановуємо учасників партизанського руху, тих, хто наближав Велику Перемогу,  героїчно проводячи боротьбу у ворожому тилу.
Плине час, однак пам’ять про зроблене у часи страшної війни житиме вічно. Важливо, що пам’ять ця є стрижнем, що єднає людей різних поколінь, адже безсмертний подвиг партизанів та підпільників назавжди буде для кожного з нас прикладом патріотизму, незламного духу та безмежної любові до рідної землі.

1 вересня

Гімназисти отримали підручники для 3 і 7 класів.

27 серпня 

В ІЗОШ №6 відбулося секційне засідання для шкільних бібліотекарів. Тема засідання була дуже цікава і актуальна : "Діяльність шкільних бібліотек в умовах реформування освіти: завдання і напрямки".